
У 2019 році команда Професійної асоціації екологів поставила за мету попрацювати над скороченням розриву між знаннями, якими володіє молодий еколог-випускник вузу та реальними очікуваннями бізнесу. Отже, якими ж знаннями повинен володіти молодий фахівець, що претендує на посаду еколога у сучасній компанії?
Молодий фахівець, що претендує на посаду еколога в компанії має відповідати наступним вимогам:
- володіти базовим об’ємом знань з фізики, хімії, біології, інформатики;
- мати необхідні знання з природничих наук (геологія, метеорологія, гідрологія та інші);
- досконало володіти умінням використовувати знання з професійних дисциплін (моніторинг навколишнього середовища, екологічне право, економіка природокористування, заповідна справа, нормування антропогенного навантаження на природне середовище);
- бути не лише фахівцем в галузі екології, але й гарним інженером. Тому що розібратися у всіх хитросплетіннях виробництва може тільки людина, яка розуміє технологію виробництва. Інженерні знання допомагають вирішувати проблеми і чисто технічного характеру.
Також важливо, щоб молодий фахівець:
- володів не лише знаннями, а й умів би адекватно поводитися у певних ситуаціях, застосовуючи свої знання;
- орієнтувався в постійно зростаючому потоці екологічної інформації, вмів шукати потрібні джерела і вибирати саме необхідну інформацію.
Освітня діяльність у будь-якій галузі зумовлює потребу відпрацьовування навичок, отриманих під час навчання, на практиці. Така система дуже корисна, оскільки дає змогу тому, хто навчається, застосовувати власні знання у відповідності до сучасної ситуації та на сучасному виробництві.
На жаль, зараз ми спостерігаємо, що недостатня практична спрямованість сучасної освіти зумовлює низький рівень компетентності майбутніх фахівців у галузі екології, їхню побіжну поінформованість.
НА ЩО ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ ВИПУСКНИКАМ ЕКОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ, ЩОБ СТАТИ УСПІШНИМИ У ПРОФЕСІЇ?
Можна порадити студентам екологічних спеціальностей прагнути отримувати досвід роботи вже під час навчання. Навчитися використовувати на практиці теоретичні знання, отримані у ВНЗ. Наприклад, через стажування, виробничу практику, написання дипломів у тих організаціях, які цікавлять, наприклад, як бажане місце працевлаштування.
Прагнути під час навчання до практичних занять з екології, виробничих екологічних практик, в тому числі на базі структурних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів України, органів державної влади, громадських організацій, екологічних підрозділів на виробничих підприємствах.
Варто вже на перших курсах визначатися зі спеціалізацією – самостійно формувати й вдосконалювати власну спеціалізацію у цікавій для них сфері, вибираючи відповідні навчальні предмети і теми курсових/дипломних, записуючись на стажування.
Не боятися вчитися. Знайти людину, що знає більше і максимально отримувати від неї інформацію. Бути у цьому сміливими і наполегливими.
Якщо є можливість паралельно (наприклад, у якості другої вищої освіти) обрати та вивчати юриспруденція та бухгалтерську справу. Адже робота еколога нероздільно пов’язана зі знаннями та навичками з цих двох наук. Бо ж всі ми знаємо, що останнім часом екологам доволі часто часто доводиться відстоювати свої позиції в державних структурах і суді. Потрібно аргументовано доводити серйозність ситуації, адже розмова ведеться з професіоналами, на рівні висновків та експертиз. І тут важливі лише факти!
Нагадаємо, у вересні ПАЕУ підписала меморандум з провідними ВУЗами задля ефективної взаємодії між бізнесом та провідними науковими структурами.
Долучайтеся до роботи, надсилайте зауваження на liudmyla@ecolog-ua.com