Відповіді на ці запитання отримали учасники конференції «ЕКОлогічний діагноз та рецепт оздоровлення для бізнесу в Україні: шукаємо рішення», яку організувала PAEU (Професійна асоціація екологів України) та журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства».
7 листопада 2019 року в Міжнародному виставковому центрі Києва відбувся головний профільний захід з промислової екології в Україні, який зібрав фахівців екологічних служб підприємств-природокористувачів з усіх регіонів України, представників профільних міністерств і відомств, експертів наукових організацій та розробників нормативної екологічної документації.
Учасники конференції дізналися з перших вуст про виконання Україною природоохоронних зобов’язань, про перші кроки нової влади для екологічних змін, про те, чого очікувати бізнесу в турбулентному часі, а також, які існують головні перешкоди в екологізації виробництв. Про кращі реалізовані у 2019 році зелені проекти розповіли керівники та головні екологи компаній.
«Як змінити якість довкілля? Ні для кого не є новиною, що рівень екологічної свідомості в Україні дуже низький, чомусь простіше жити категоріями емоційних новин і теоріями змов, не аналізуючи першопричини та, що саме прикре, не прагнучи це виправити. Саме у 2019-2020 рр. ми закликаємо стейкхолдерів, ЗМІ, посадових осіб, науковців, всіх, хто присвятив своє життя природоохоронній справі розгорнути масштабну інформаційну кампанію, щоб змінити цю парадигму. Водночас Україна повинна виконати всі зобов’язання перед євроспільнотою, імплементувавши ряд директив, змінивши підходи і технології. І тут часу обмаль. Це репутація України і кожного з нас.
Сьогодні для діалогу ми запросили тих, хто не з теорії, а власноруч, реалізуючи природоохоронні завдання, знає, які проблеми потребують особливої уваги, хто може і повинен допомогти, як уникнути популізму і досягти реально відчутних змін.
ЕКОконференція цього року покликана окреслити «екологічний діагноз» та знайти рецепт оздоровлення. Працюючи 8 років з менеджерами природоохоронної діяльності підприємств, ми фіксуємо, що дуже часто людина, яка прийшла як посол природи на об’єкт, що традиційно є значним забрудником, отримує від кожного суб’єкта взаємодії не руку допомоги, а значний супротив.
З одного боку — держава (влада), з іншого – активісти, ще з іншого — роботодавець, що нерідко не готовий дослухатися, і еколог, який змушений самотужки шукати рішення суперечливих завдань! Сьогодні попрацюємо над усіма викликами та суперечностями!
Ми переконані, що лише реальна екологізація виробництв в усіх галузях допоможе Україні поліпшити якість довкілля. Лише реалізовані проекти, реальні дії — запорука якісного майбутнього. Ми об’єднуємо практиків-екологів для допомоги їм у щоденній роботі!», — зазначила у вступному слові Людмила Циганок, президент Професійної асоціації екологів України, шеф-редактор «ECOBUSINESS. Екологія підприємства».
«Впевнений, що в Україні запрацює дієвий орган екологічного контролю, який забезпечуватиме дотримання норм природоохоронного законодавства. А відповідальність за екологічні правопорушення матиме не лише матеріальні наслідки від вчинення певних дій, а й стане частиною свідомого ставлення до природних ресурсів та довкілля», — додав Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
«Взаємодія заради довкілля: новий парламент, нова система прийняття рішень, нове вікно можливостей для прийняття екологічних рішень, на які вже давно чекала Україна, — такі завдання для всіх нас!» — зазначив Олександр Маріковський, народний депутат України.
«Підвищення соціальної відповідальності забруднювачів через фінансові інструменти — запорука екологізації виробничих потужностей», — акцентував Руслан Стрілець, директор департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА.
Протягом насичених восьми годин роботи експерти відповіли на такі питання, як-от:
- Як планується вдосконалити природоохоронне законодавство та підвищити рівень його дотримання.
- Як протидіяти змінам клімату.
- Як ефективно управляти відходами на підприємстві: небезпечні відходи, облік відходів.
- Проведення енергоаудитів на підприємствах молочної, хлібопекарської галузі, машинобудування та виробників неметалевих будівельних матеріалів.
- Як фармацевтичне виробництво живе в балансі з екосистемою.
- Чи здатні відходи промисловості вирішити проблеми цивільного будівництва.
Про те, як в Україні планується вдосконалити природоохоронне законодавство та підвищити рівень його дотримання, розповіла Людмила Хоміч, віце-президент ПАЕУ — «Законодавець передбачає два склади окремих порушень: засмічення і забруднення земель. Суд вважає, що знаходження сторонніх предметів на земельній ділянці не свідчить про її засмічення, якщо відсутні докази її забруднення. Таке визначення фактично нівелює окремий склад порушення — засмічення земель».
Під час другої панелі розглянули ключові питання і завдання громадських об’єднань в Україні. «Формування екологічної свідомості починається з нас самих. Ми маємо зберегти та захистити природні ресурси разом», — зауважила Лариса Карєлова, голова ВГО «Природа. Наука. Технології».
Про можливості, шляхи, а також методи ЄС щодо підвищення енергоефективності розповіла начальник Управління моніторингу та інформатизації Держенергоефективності Тамара Буренко: «Наразі в ЄС планують змінити підходи до екологічного податку, зокрема запровадити додаткове оподаткування підприємств України, щоб зрівняти екологічне навантаження, а також планується модернізація енергетичного податку».
Команда ECOBUSINESS висловлює свою подяку всім учасникам, спікерам та партнерам, які долучились до ЕКОконференції!
До нових зустрічей!