Як уникнути наймасштабнішої за усю історію України пожежі на радіоактивно забруднених територіях: рецепт ПАЕУ

35 років пройшло з часу Чорнобильської катастрофи. Поступово забуваються як обставини так і наслідки аварії. Однак радіонукліди мають період розпаду значно більший, ніж людська пам’ять, тому ми періодично будемо нагадувати суспільству про небезпеку, що не минула і нові обставини, що стократно її посилюють.

Розподіл радіонуклідів територією, де вони осіли після аварії, відбувається по-різному, залежно від характеристик ґрунту, лісу, водно-болотних угідь та фізико-хімічних особливостей конкретного ізотопу, що безпосередньо визначають його здатність до міграції.

Оскільки прискорити період розпаду радіонуклідів на забруднених територіях не можливо, єдиним дієвим методом убезпечити прилеглі території від розповсюдження радіонуклідів за межі ЧЗВ є акумуляція та утримання їх в межах виділеної Зони.

Для цього у перші роки після аварії було заліснено і залужено більшу частину сільгоспугідь, створено величезні масиви швидкоростучих соснових насаджень. Їх основне призначення – акумуляція і утримання радіонуклідів ґрунту та ґрунтових вод, виконання бар’єрної функції. Завдяки особливостям біологічної міграції (цезій-137 та стронцій-90 мають близькі фізико-хімічні характеристики з калієм і кальцієм), лісові насадження упродовж 35 років поглинали радіонукліди через кореневу систему із ґрунтовою вологою та акумулювали їх у коренях, деревині, гілках, хвої.

На цей час існуючі лісові екосистеми не виконують основну бар’єрну функцію – акумуляцію і затримання радіонуклідів з таких причин:

  • створені у перші роки після аварії штучні соснові насадження виконали свою роль і стали нежиттєздатними;
  • відбулися масові пожежі (1800 пожеж за період 1993-2020роки);
  • не виконання в необхідних обсягах належного догляду за лісовими екосистемами;
  • в умовах зміни клімату ліси масово гинуть через низьку стійкість до пожеж, шкідників, хвороб лісу.

Горіла деревина має концентрацію у 50-100 разів вищу, ніж дрова.

Радіоактивний попіл, що утворився, включається до геохімічної міграції елементів у екосистемах, здійснюючи вторинне радіоактивне забруднення.  За результатами досліджень горіла лісова підсилка і попіл містять від 6 600 до 180 000 Бк/кг Sr-90, від 4 100 до 270 000 Cs-137. 

Загалом, внаслідок пожеж вивільненно депонованого деревиною цезію -137 у 2015 році – 130 ГБк, у 2020 році – 700 ГБк.

Захисний бар’єр столиці, створений 35 років тому, частково зруйновано, з попелу чорнобильських пожеж знову відродилась радіоактивна загроза столиці.

Частину радіонуклідів, разом з гарячим повітрям та димом, перенесено у напрямку Києва.

Джерело: NASA 8 квітня 2020 року

Валентин Щербина, віце-президент Професійної асоціації екологів України (ПАЕУ), наголошує, загальні тенденції змін клімату та пов’язані з ними низькі (до 2 метрів) рівні водності річок ЧЗВ формують аномально низький вміст вологи у водно-болотних та пов’язаних із ними лісових екосистемах, прогнозовано суха безсніжна зима і весна із нижчою за норму кількістю опадів, дозволяють із високим ступенем ймовірності прогнозувати найвищий рівень пожежної небезпеки навесні 2021 року у ЧЗВ та прилеглих до неї територіях.

Характерний для весняної пори року на території України західний напрям вітрів прогнозовано не зміниться, враховуючи досвід перенесення диму на радіоактивно забруднених територіях навесні 2020 року, у разі катастрофічної пожежі можна вважати дуже високою ймовірність розповсюдження радіонуклідів у напрямку Києва.

Резюме: Станом на сьогодні не проводяться у повній мірі та у достатній кількості протипожежні заходи, що унеможливлять виникнення у ЧЗВ навесні 2021 року наймасштабнішої за усю історію України пожежі на радіоактивно забруднених територіях, наслідки якої будуть непередбачувано катастрофічні, можлива ситуація термінової евакуації населення столиці та околиць.

ТЕРМІНОВО:
ДО початку пожежі залишилось 2 місяці, однак ще можна встигнути зробити превентивні протипожежні заходи у першу чергу – з використанням військово-інженерної спеціальної техніки (ВАТ та важкої спеціальної інженерної техніки) створити:

  • мінералізовані смуги (до 100 м) навколо відокремлених лісових масивів та стратегічних об’єктів ЧЗВ.
  • протипожежні розриви у лісових масивах, беручи за основу існуючу мережу квартальних просік та лісових доріг.

ВАЖЛИВО:
Упродовж 2021 року розробити документ державного планування – Стратегію відновлення деградованих екосистем ЧЗВ на період до 2070 року, основним завданням якого має бути формування довгострокового бачення розвитку екосистем усієї ЧЗВ.

«Вже наприкінці січня ми проведемо брифінг для ЗМІ, щоб надати детальні роз’яснення щодо проблематики та першочергових превентивних невідкладних кроків», зазначає президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.

Матеріал підготовано комітетом з охорони ландшафтного та біотичного різноманіття, розвитку екомережі ПАЕУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *