Держекоконтроль: ПАЕУ щодо необхідності балансу відповідальності і повноважень кожного з суб’єктів взаємодії

Сьогодні, 17 березня на засіданні екокомітету ВР України буде розглянуто Проект Закону № 3091-д* від 15.03.2020 р. «Про державний екологічний контроль» (ініціатори: Комітет з питань екологічної політики)

В Професійній асоціації екологів України акцентують увагу, оновлена редакція ПЗУ № 3091-д, доопрацьована Екологічним Комітетом, частково враховує раніше наведені пропозиції та зауваження, які неодноразово надавалися, наданий текст є більш якісним.

Попередні зауваження ПАЕУ

Це дає основу для оптимізму, що реформа справді буде не паперовою, а запустить ті зміни, яких давно потребує ринок і всі ми, як громадяни України.

ПАЕУ неодноразово і послідовно наголошує на необхідності балансу відповідальності і повноважень кожного з суб’єктів взаємодії. Наразі, текст ПЗУ розбалансований в бік необмежених можливостей інспектора, без підкріплення його від-ті, цим максимально розширюються повноваження контролюючого органу в умовах тотальної корупції. 
Навіть, якщо це буде повністю переформатований орган. 

Проектом надається перевага положенням нового ЗУ «Про держекоконтроль» над загальними положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також, встановлюється норма щодо часткового застосування вимог загального закону органами держекоконтролю.  Враховуючи вимоги Директиви 2010/75/ЄС щодо контрольної функції, ПАЕУ розділяє необхідність перегляду ступенів ризику суб’єктів господарювання та виведення контрольних заходів з-під дії комплексних перевірок. Але за умови уніфікованого підходу, передбаченого проектом 3091, а не окремої процедури, яку містить проект 4167.

Якщо з частковим виведенням з-під дії основного закону можна продовжувати розгляд, то баланс має бути забезпечено однозначно!

Людмила Циганок, президент ПАЕУ зазначає, текст акту потрібно ще ретельно доопрацювати і ось чому:

1. Формальний підхід до здійснення заходів  без огляду території для суб’єктів господарювання з середнім і незначним ступенем ризику та без участі уповноваженої особи:
А) Факт виконання умов дозвільного документу та встановлення факту дотримання вимог природоохоронного законодавства можливий лише за умови огляду території та приміщень. 

Заходи державного екологічного контролю без огляду території та приміщень виключають виявлення джерел викидів, скидів, неохоплених дозвільними документами; забруднення, засмічення земель, самовільне зайняття земельних ділянок; несанкціоноване розміщення відходів, їх змішування, тощо.

Б) Здійснення ефективних заходів без супроводу уповноваженої особи є неможливим, оскільки уповноважена особа забезпечує супровід та доступ до території, приміщень, документів та надання необхідних пояснень.

З метою належного супроводу суб’єктом господарювання посадових осіб контролюючого органу, пропонується передбачити відповідальність суб’єкта господарювання, у випадку такого не надання.

2. Відсутність механізмів стимулювання для суб’єктів господарювання у випадку дотримання законодавства

Пропонується передбачити механізми стимулювання суб’єктів господарювання до виконання вимого природоохоронного законодавства шляхом збільшення планового періоду у 1,5 рази, у разі коли за результатами попередніх планових та позапланових заходів державного екологічного контролю, у діяльності суб’єкта господарювання не виявлено порушень вимог природоохоронного законодавства.
Наслідком цього має стати створення додаткових передумов для досягнення мети та завдань державного екологічного контролю – покращення стану довкілля ; створення додаткових правових гарантій для суб’єктів господарювання при здійсненні заходів державного контролю.

3.Надмірне розширення повноважень нового контролюючого органу (ДЕК) щодо запитів, звітності за межами заходів та під час проведення планових та позапланових перевірок:  
А) здійснення позапланових перевірок без попередження (у тому числі у вихідні та нічний час);

Проведення перевірки без попередження юридичною особи, та у будь-який час доби – є порушення права юридичної особи на захист, тому зазначене не припустимо з огляду на необхідність дотримання конституційних прав та гарантій. Крім того, за недопущення інспектора до проведення заходу контроля проектом встановлені колосальні штрафи.

Б) покладає обов’язок на всі промислові підприємства протягом 12 годин звітувати у Держекоконтроль про зміну найменування, місцезнаходження, керівника, правил внутрішнього трудового розпорядку суб’єкта господарювання.

З метою забезпечення гарантій суб’єкта господарювання, пропонується обмежити запит виключно переліком питань, які стосуються повноважень органу державного екологічного контролю та передбачити один запит до початку заходів державного екологічного контролю.

В) доповнення новою підставою «звернення органів досудового розслідування в рамках кримінального провадження».

Прямо порушує принцип презумпції невинуватості до винесення обвинувального вироку суду. Така підстава створює ризики зловживання правом правоохоронними органам, можливість прийняття політично вмотивованих рішень та вчинення адміністративного впливу на окремих суб’єктів господарювання. 

4.Різке підвищення розмірів штрафів за порушення. Відсутність співрозмірності між встановленим розміром штрафу за недопущення інспектора до проведення заходу контроля – 300 МЗП (1,5 млн грн.) з розмірами інших штрафів за фактично вчинені порушення екологічного законодавства – від 30 до 60 МЗП (140 – 280 тис. грн.). 

З метою збалансування інтересів, ПАЕУ запропоновано відповідальність посадових осіб, у т.ч. в разі: 
проведення заходів державного екологічного контролю з порушенням вимог законодавства щодо їх проведення, 
скасування припису органу державного екологічного контролю у судовому порядку;
скасування постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій у судовому порядку

5.У прикінцевих та перехідних положеннях пропонуємо:

  • передбачити механізми для доброчесного органу державного екологічного контролю та  мінімізувати   ризики перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень посадовими особами контролюючого органу. Зокрема, у Кодексі законів про працю України пропонується  встановити обов’язок власника або уповноваженого ним органу з власної ініціативи розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі повторного порушення нею в тому числі і вимог законодавства з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і вчинення правопорушень, передбачених статтею 166-21 КУпАП
  • У Законі України «Про державну службу» запропоновано визначити одним із показників якості при проведенні оцінювання результатів службової діяльності державних службовців відсутність фактів вчинення державним службовцем адміністративних правопорушень.

Прес-служба ПАЕУ
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *