Про загрозу міжнародному іміджу України та недотримання міжнародних зобов’язань

Про загрозу міжнародному іміджу України та недотримання міжнародних зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС під час розроблення проекту нормативно-правового акта

23 квітня 2021 року Міндовкілля України оприлюднило інформацію про початок громадського обговорення розробленого Державним агентством України з управління зоною відчуження проекту «Звіту про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку територій в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення на 2021-2030 роки» із вказаною датою оприлюднення 08.04.2021 (далі – Звіт про СЕО).

У Повідомленні про оприлюднення Стратегії розвитку територій в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення на 2021-2030 роки зазначено, що орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування – Державне агентство України з управління зоною відчуження (далі – ДАЗВ).
Відповідно до § 94 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.09 № 712,  Кабінет Міністрів України визначає стратегічні цілі, пріоритети і першочергові завдання щодо реалізації державної політики у відповідній сфері.

Отже, у Повідомленні не вірно вказано орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування.

Крім того, у вищезазначеному документі повідомляється про прийняте ДАЗВ рішення щодо необхідності проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування – «транскордонні консультації в рамках зазначеної СЕО не проводяться».

Таким чином, ще до проведення стратегічної екологічної оцінки, ДАЗВ самочинно визначив величину можливого транскордонного впливу та прийняв рішення не інформувати про зачеплену державу (Республіку Білорусь) про запланований вид діяльності, наведений у Додатку I до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, який може призводити до значного шкідливого транскордонного впливу.

Водночас, відповідно до статті 6 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», забезпечення здійснення транскордонних консультацій віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. У цьому випадку ДАЗВ перевищив повноваження в частині необхідності проведення транскордонних консультацій.

Пунктом 3 статті 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» визначено вичерпний перелік інформації, яку має містити Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки. Зокрема, відповідно до підпункту в) Заява повинна містити інформацію про транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення. 

Відповідно до п.8 «Заяви про визначення обсягу Стратегічної екологічної оцінки Стратегії розвитку зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2021-2030 роки», визначена структура Звіту про СЕО.

Зокрема, Звіт про СЕО має містити опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності). 

Однак, відповідно до Звіту про СЕО, транскордонні консультації в рамках зазначеної СЕО не проводяться.

Слід зазначити, що проект Стратегічної екологічної оцінки Стратегії розвитку зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на 2021-2030 роки (Далі – проект Стратегії) містить пропоновані види діяльності, що можуть мати безпосередній вплив на для довкілля, у тому числі для здоров’я населення зачепленої держави – Республіки Білорусь, на яку ймовірно поширяться транскордонні наслідки виконання зазначеної Стратегії.

Так, визнаючи відсутність у Світі відпрацьованих на практиці технологій будівництва модульних реакторів, операційна ціль 3.2 передбачає спорудження на майданчику ЧАЕС 12 модулів модульного реактора NuScale (США), потужністю 50 МВт кожен із доведенням загальної потужності до 600 МВт. Слід зазначити, що цей тип реактора не сертифіковано Комісією з ядерного регулювання США (NRC), промислову експлуатацію реактора планують розпочати у 2026 році. Розділом 7 визначено завершення будівництва першого модульного реактора на майданчику ЧАЕС у 2024 році. 

Крім того, операційна ціль 2.5 передбачає переробку та утилізацію побутових та небезпечних відходів, операційна ціль 3.3  – визначає завдання із будівництва нового багатоцільового дослідницького промислового реактора. 

Тобто, у проекті Стратегії йдеться про масштабні випробовування в Україні, на кордоні з республікою Білорусь (12 км), не сертифікованих новітніх ядерних реакторів, які раніше у Світі не використовувались, спорудження нового дослідницького реактора промислової потужності, утилізацію особливо небезпечних промислових відходів.

У той же час, розділ 4 Звіту про СЕО «Основні екологічні проблеми” Звіту про СЕО зазначається, що у зоні відчуження продовжується будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). На етапі техніко-економічного обґрунтування інвестицій виконана оцінка впливу будівництва та експлуатації сховища на навколишнє природнє, соціальне та техногенне середовище. Відповідно до оцінок ймовірності запроєктної аварії (низова лісова пожежа), на відстані 12 км від об’єкта сумарна активність прогнозованого забруднення повітря складатиме 5·10-3 Бк/м³. У 2020 році на території ЧЗВ частина пожежі вже мала характер верхової лісової пожежі, що мінімум на порядок підвищує рівень небезпеки.

Україна ратифікувала без застережень Конвенцію про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (далі – Конвенція Еспоо) у 1999 році (Закон № 534-ХІУ від 19 березня 1999 року) та Директиву 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. 

Таким чином, наша держава прийняла на себе зобов’язання виконувати положення згаданої Конвенції Еспоо у повному обсязі, передусім, стосовно інформування партнерів та отримання від них інформації про можливий транскордонний екологічний вплив проектів, що реалізуються на нашій території та території сусідніх держав. Відповідальною державною структурою щодо імплементації даної Конвенції є Міндовкілля України. 

У разі недотримання виконання вимог Конвенції Еспо при реалізації зазначеного проекту Стратегії, білоруська сторона може звернутися з поданням про невиконання українською стороною міжнародних зобов’язань в рамках Конвенції Еспо до Комітету з впровадження Конвенції Еспо.

Така ситуація є потенційно небезпечною для міжнародного іміджу України, оскільки наша держава вже була неодноразово визнана стороною, що не дотримується міжнародних зобов’язань за європейськими конвенціями. 

Так, виконання Україною Конвенції Еспоо розглядали під час Наради Сторін, що проходила 2-5 червня 2014 року у м. Женева. Нарада Сторін встановила, що продовження терміну експлуатації АЕС підлягає оцінці впливу на довкілля та є предметом транскордонних процедур. Стосовно справи продовження терміну експлуатації 1 та 2 блоків Рівненської АЕС, яка розглядалася Комітетом Конвенції з 2011 року, затверджено висновки, що Україна не дотрималася положень Конвенції при прийнятті рішення про продовження старих блоків.

Вважаємо неприпустимим при складанні Звіту про СЕО ігнорування транскордонного аспекту реалізації проекту Стратегії (розділ 9 Звіту про СЕО) а також прийняття Стратегії без проведення консультацій з зачепленою державою (Республіка Білорусь) та повідомлення про проект до Секретаріату Конвенції Еспо (м. Женева) у порядку, встановленому статтями 3 та 5 Конвенції ЕСПОО.

Беручи до уваги вищезазначене, протизаконним є загальний висновок Звіту про СЕО на сторінці 28 проекту: «Отже, реалізація Стратегії розвитку ЗВ не призведе до додаткового негативного впливу на здоров’я населення та довкілля. Проведення яких-небудь спеціальних заходів щодо запобігання впливу на екосистему та здоров’я людей безпосередньо недоцільно та не ефективно».

Пропонуємо: Державному агентству України з управління зоною відчуження визнати Звіт про СЕО нікчемним та провести повторні консультації з громадськістю щодо Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки для проекту Стратегії розвитку територій в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення на 2021-2030 роки.

Прес-служба ПАЕУ
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *