Екологи закликають на рівні місцевої влади прийняти відповідні рішення про заборону використання штучних прикрас на кладовищах

Екологи наголошують, що пластикові вінки і квіти не мають нічого спільного з виявом християнської віри, це традиція, що поширилася у радянські часи і в Європі нічого подібного немає.

Уся ця штучна краса не має жодного сакрального чи релігійного значення, а є лише шкодою для живих людей та для довкілля. Терміни розкладання пластику становлять від 100 до 500 років. Виходить, що штучні квіти будуть розкладатися довше, ніж тривалість життя людини. Штучні квіти – це навіть не шанобливий подарунок для мертвого, а справжня отрута для живого, що загрожує нам онкологічними захворюваннями.

Відомо, що «штучні» прикраси швидко втрачають колір і вигляд, тому за місяць-другий їх викидають.


Яка практика за кордоном?

У багатьох країнах кладовища дуже гарні, засаджені квітучими деревами та кущами. На кладовища прийнято приносити вазони. Наприклад у Німеччині на рівні закону передбачено штрафні санкції для тих, хто ще приносить пластик на кладовище.


Як же у нас?

Традиція приносити штучні квіти і вінки на кладовища прижилась всього лише протягом останніх 25 років. Багато хто пам’ятає часи, коли квіти приносили лише справжні, а вінки – лише з природних матеріалів.

Матеріал, з якого виготовляють штучні квіти зараз, різноманітний. Виробляють його переважно у Китаї. І не завжди матеріали, з яких виготовляють квіти і вінки, мають супровідні документи та не виділяють шкідливі хімічні речовини про контакті з опадами.


Чим небезпечні штучні квіти?

Експерти з’ясували, що під дією кліматичних факторів, в процесі розкладу пластик виділяє отруту в атмосферу. Старі пластикові квіти викидають на сміттєзвалище, де вони пролежують тривалий час. Спалення таких квітів забруднює повітря токсинами і тим ми дихаємо. Це пряма загроза здоров’ю, особливо такі викиди сприяють виникненню онкологічних захворювань.

Закопувати їх теж немає сенсу, бо вони не гниють. Знову ж таки, це шкода довкіллю і тим, хто ще живий. Зрештою, у сьогоднішні важкі економічні часи навряд чи логічно витрачати чималу суму на квіти, котрі згодом стануть сміттям.

Навіть пластикові пляшки становлять меншу біду, оскільки можуть піддаватися переробці. А ось штучні квіти – ні. 

Чому не переробляються пластикові квіти?

Все через складність встановлення типу пластика для грамотного сортування відходів, бо квіти (вінки) виготовляються з різних видів штучних матеріалів. Так, серцевина квітки може бути зроблена з пінопласту, пелюстки з поліестеру або латексу, а всередину стебла, виготовленого з полівінілхлориду, нерідко вставляється металевий стрижень. До того ж різні забруднення (той же пісок) додатково ускладнюють переробку.

Священнослужителі також підтверджують той факт, що штучні квіти і вінки з кожним роком все більше забруднюють навколишнє середовище. На кладовищах накопичують гори сміття (більшу частина якого складають штучні квіти, що відстояли «річну зміну»), яке практично не вивозиться і не утилізується (а спалювати таке сміття небезпечно).


Хто відповідальний?

За утилізацію старих пластикових вінків та квітів відповідають місцеві громади. Саме вони мають дбати за прибирання кладовищ, а отже і забезпечити вивіз сміття на полігони твердих побутових відходів.

Якщо в містах пластикові вінки та квіти з кладовищ вивозять на полігони, то в більшості сільських населених пунктів їх просто спалюють. 

Тож варто було б на рівні місцевої влади прийняти відповідні рішення про заборону використання штучних прикрас на кладовищах.

Альтернативою пластиковим квітам можуть стати вінки з живих квітів та хвої, живі квіти, висаджені в ґрунт, газонна трава, сухоцвіти та свічки.

Купуючи пластикові квіти і вінки, ми грішимо проти ближнього, природи і Бога. До того ж, пластикова квітка не має нічого спільного з християнською вірою. 

Люди купують «пластик», в першу чергу, з міркувань довговічності. 

Однак вічною повинна бути, в першу чергу, пам’ять. Виявляти пам’ять і повагу до померлих ми повинні не «мертвими» пластиковими вінками і квітами, а живими словами молитви. На могилу треба йти з чистим серцем, а не зі сміттям! Душі наших близьких не потребують матеріальних речах, найкращим поминанням для покійних є щира молитва.

Тому краще приносити з собою живі квіти як данину пам’яті про покійних, висаджувати біля могил багаторічники, карликові чагарники або просто зробити доглянутий газон без квітів.

Як варіант – можна прикрасити могилу живими квітами в горщиках.

Отже апелюємо до здорового глузду і свідомості, відповідальності за себе, близьких та довкілля та просимо відмовитись від штучних квітів та вінків.

Прес-служба ПАЕУ
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *