3091: необхідний баланс відповідальності і повноважень кожного з суб’єктів взаємодії

Сьогодні на засіданні Комітету з питань екологічної політики та природокористування, що відбулося в режимі відеоконференції, прийнято рішення підтримати до першого читання Проект Закону «Про державний екологічний контроль» (реєстр. №3091, доопрацьований), внесений народними депутатами України Маріковським О.В., Бондаренком О.В., Прощуком  Е.П., Криворучкіною О.В., Овчинниковою Ю.Ю., Василенко  Л.В., Матусевичем О.Б., Задорожним А.В., Якименком П.В., Лабунською А.В


В ПАЕУ наголошують, що спільнота підтримує необхідність реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, однак вкотре застерігає, щоб проблемні питання існуючої системи не було ще більш поглиблено. 


Важливо чітко розуміти, як це все працюватиме в реальному світі, а не в голові «європейських» експертів. Як все запрацює? Слід максимально врахувати всі запобіжники, щоб уникнути «прогалин» і подальшого неоднозначного трактування норм закону.
«Повторно акцентую увагу, – оновлена редакція ПЗУ № 3091-д, доопрацьована Екологічним Комітетом не знімає критичне зауваження – питання розбалансованості! 

Необхідний баланс відповідальності і повноважень кожного з суб’єктів взаємодії» – зазначила Людмила Циганок, президент ПАЕУ.

ПАЕУ неодноразово і послідовно наголошує на:

1) необхідності балансу відповідальності і повноважень кожного з суб’єктів взаємодії. Наразі, текст ПЗУ розбалансований в бік необмежених можливостей інспектора, без підкріплення його від-ті, цим максимально розширюються повноваження контролюючого органу в умовах тотальної корупції, кризи фаховості і довіри! 

2) Здійснення ефективних заходів без супроводу уповноваженої особи є неможливим, оскільки уповноважена особа забезпечує супровід та доступ до території, приміщень, документів та надання необхідних пояснень. З метою належного супроводу суб’єктом господарювання посадових осіб контролюючого органу, пропонується передбачити відповідальність суб’єкта господарювання, у випадку такого не надання.

3) Наразі відсутні механізми стимулювання для суб’єктів господарювання у випадку дотримання законодавства. Вважаємо, слід обов’язково передбачити механізми стимулювання суб’єктів господарювання до виконання вимог природоохоронного законодавства шляхом збільшення планового періоду у 1,5 рази, у разі коли за результатами попередніх планових та позапланових заходів держекоконтролю, у діяльності підприємства не виявлено порушень вимог природоохоронного законодавства.

4) Вважаємо надмірним розширення повноважень нового контролюючого органу (ДЕК) щодо запитів, звітності за межами заходів та під час проведення планових та позапланових перевірок:  

  • здійснення позапланових перевірок без попередження (у тому числі у вихідні та нічний час);

проведення перевірки без попередження юридичною особи, та у будь-який час доби – є порушення права юридичної особи на захист, тому зазначене не припустимо з огляду на необхідність дотримання конституційних прав та гарантій. Крім того, за недопущення інспектора до проведення заходу контроля проектом вже встановлені колосальні штрафи.

  • покладає обов’язок на всі промислові підприємства протягом 12 годин звітувати у Держекоконтроль про зміну найменування, місцезнаходження, керівника, правил внутрішнього трудового розпорядку суб’єкта господарювання.

Ми пропонуємо обмежити запит виключно переліком питань, які стосуються повноважень органу державного екологічного контролю та передбачити один запит до початку заходів державного екологічного контролю.

  • доповнення новою підставою «звернення органів досудового розслідування в рамках кримінального провадження».

Прямо порушує принцип презумпції невинуватості до винесення обвинувального вироку суду. Така підстава створює ризики зловживання правом правоохоронними органам, можливість прийняття політично вмотивованих рішень та вчинення адміністративного впливу на окремих суб’єктів господарювання. 

  • Різке підвищення розмірів штрафів за порушення. Відсутність співрозмірності між встановленим розміром штрафу за недопущення інспектора до проведення заходу контроля – 300 МЗП (1,5 млн грн.) з розмірами інших штрафів за фактично вчинені порушення екологічного законодавства – від 30 до 60 МЗП (140 – 280 тис. грн.). 

З метою збалансування інтересів, ПАЕУ запропоновано відповідальність посадових осіб, у т.ч. в разі: 

  • проведення заходів державного екологічного контролю з порушенням вимог законодавства щодо їх проведення, 
  • скасування припису органу державного екологічного контролю у судовому порядку;
  • скасування постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій у судовому порядку

5) У прикінцевих та перехідних положеннях пропонуємо:

  1. Передбачити механізми для доброчесного органу державного екологічного контролю та  мінімізувати ризики перевищення службових повноважень і вчинення правопорушень посадовими особами контролюючого органу. Зокрема, у Кодексі законів про працю України пропонується  встановити обов’язок власника або уповноваженого ним органу з власної ініціативи розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі повторного порушення нею в тому числі і вимог законодавства з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і вчинення правопорушень, передбачених статтею 166-21 КУпАП
  2. У Законі України «Про державну службу» запропоновано визначити одним із показників якості при проведенні оцінювання результатів службової діяльності державних службовців відсутність фактів вчинення державним службовцем адміністративних правопорушень.

Таблиця зауважень ПАЕУ до №3091

Прес-служба ПАЕУ
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *