Проєкт Методичних рекомендацій з підготовки звітів з ОВД для діяльності з видобування корисних копалин: зауваження від Професійної асоціації екологів України

Враховуючи, що проєкт Методичних рекомендацій розроблено для використання у процедурі ОВД щодо таких видів планованої діяльності:

  1. кар’єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів;
  2. інше видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням (сюди включено, в тому числі, видобування нафти та природного газу);
  3. видобування нафти та природного газу на континентальному шельфі;
  4. видобування піску і гравію на землях водного фонду, 

акцентуємо увагу на наступному (див. табл):

Пункт Методики та його найменування Зміст Коментар
п. 1.3, останній абзац.
«Здійснення ОВД щодо двох видів планованої діяльності (рекомендації до оптимізації числа процедур ОВД, що припадають на одного суб’єкта господарювання)»
Здійснювати одну (спільну) процедуру щодо більше, ніж двох видів ПД недоцільно та неефективно, зважаючи на великий обсяг досліджень та інформації, що необхідні для адекватного інформування про кожен вид ПД та його впливи в одному звіті з ОВД Чи доцільно та правильно розділяти на декілька процедур ОВД плановану діяльність, якщо вона включає наступні види діяльності згідно із статтею 3 Закону про ОВД:
1. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель (з метою видобування корисних копалин).
2. Кар’єри та видобування корисних копалин відкритим способом, їх перероблення чи збагачення на місці на площі понад 25 гектарів або видобування торфу на площі понад 150 гектарів.
3. Поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об’ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше (наприклад, розміщення резервуару з дизельним паливом для заправлення кар’єрної техніки).
4. Перероблення корисних копалин, у тому числі збагачення (наприклад, встановлення сортувальної лінії).
5. Сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше, будівництво меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем.
6. Глибоке буріння, у тому числі геотермальне буріння, буріння з метою зберігання радіоактивних відходів, буріння з метою водопостачання (крім буріння з метою вивчення стійкості ґрунтів).
п. 1.5, абзаци 5-7
«Загальні рекомендації до обсягу досліджень та рівня деталізації інформації
«Оцінку кумулятивного впливу на якість атмосферного повітря, забруднення поверхневих вод зворотними водами чи іншого впливу на води, забруднення земель та надр, шумового навантаження та інших фізичних впливів порушення охоронюваних природних територій та об’єктів рекомендується здійснювати з урахуванням:
1) супутніх об’єктів та видів робіт, що є джерелами зазначених впливів, перебувають у володінні або користуванні суб’єкта господарювання і належать до комплексу об’єктів основного та обслуговувального призначення, необхідних для провадження ПД, розташовуються в межах одного проммайданчика або сусідніх проммайданчиків, відстань між якими 500 м і менше, виникатимуть (будуватимуться, провадитимуться) протягом періоду провадження ПД;
2) двох видів ПД (об’єктів), щодо яких здійснюється одна (спільна) процедура ОВД.»
Як зрозуміло з даного пункту Методичних рекомендацій, оцінювання кумулятивного впливу здійснюється тільки від діяльності одного суб’єкта господарювання, без урахування впливу сусідніх підприємств інших власників. Чи то вірно? 
п. 2.3.1.5.1,  останній абзац. «Оцінка за видами та кількістю відходів» «Рекомендується надавати відомості про еколого-токсикологічну оцінку відходів: з цією метою, характеризують їх склад за фракціями, відносним вмістом речовин, у тому числі небезпечних і токсичних, а також користуються методом біотестування (оцінюють токсичність відходів за тестами на водоростях, безхребетних тваринах і рибах). Ступені токсичності бурових розчинів або їхніх окремих компонентів можуть прийматися за довідковою літературою, наприклад, підготовленою міжнародною групою експертів GESAMP (The Joint Group of Experts on the Scientific Aspects of Marine Environmental Protection)» Біотестування – це експериментальне визначення, оцінка дослідним шляхом впливу факторів (фізичних, хімічних, фізико-хімічних) або групи шкідливих факторів на живі організми шляхом реєстрації змін того чи іншого біологічного показника (фізіологічного, біохімічного, цитогенетичного тощо), що спостерігається в піддослідному тест-об’єкті (індикаторі) у порівнянні з контрольним у чітко заданих (тобто, стандартних лабораторних) умовах.
Чи можливе проведення біотестування для недіючого об’єкту планованої діяльності? Можливо, даний метод оцінювання краще рекомендувати у розділі ОВД з моніторингу та контролю.

Запошуємо на Сертифікація відповідності виконавців звіту з ОВД

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *