ПАЕУ долучились до кліматичного маршу: які заклики?

26 вересня у м. Києві відбувся кліматичний марш, що закликав до збільшення фінансування заходів з протидії змінам клімату, адаптації до змін. В Професійній асоціації екологів України закликають всіх відповідальних за зелені трансформації сьогодні не просто говорити про ризики, а активно вживати і фінансувати заходи з адаптації, формувати стійкість громад, їх інфраструктури.

За оцінками Міжнародної організації праці, приблизно 80 млн робочих місць будуть скорочені в найближчі десять років в результаті зміни клімату – це ще за умови, що ми зможемо не допустити глобального потепління на 1,5 ° C. Якщо досягти цієї мети не вдасться, роботу втратить ще більше людей. 

Чому зміни клімату – основний виклик сьогодення, особливо для незахищених верств населення?

Коли на місто обрушується аномальна спека, 40-градусна температура в першу чергу позначиться на літній людині, що живе в маленькій задушливій квартирі, ніж на мешканцях великого заміського будинку з тінистим прохолодним садом. 

Ті, хто працює на добре оплачуваних посадах завжди можуть включити кондиціонер або вийти з офісу, в той час, як заводські робітники не мають права покинути виробничу лінію в розпеченому цеху. 

Це, дійсно, питання життя і смерті, а не просто особистого комфорту: навіть в заможній Німеччині, за даними Фонда ім. Фрідриха Еберта, за останні роки від впливу спеки загинуло 20 000 чоловік – удвічі більше, ніж в ДТП.

Інші катастрофічні наслідки глобального потепління також сильніше позначаються на маргіналізованих групах суспільства, тому що їхні будинки, школи і місця роботи часто розташовані в тих районах, які більше піддаються впливу стихійних лих, наприклад, на нестійких грунтах або на затоплюваних терріторіях.

Крім того, найсильніше зміна клімату позначилося на тих секторах, де переважно зосереджені робочі місця для низькокваліфікованої персоналу. Це, наприклад, сільське господарство, яка страждає від посухи, буревіїв, брак води і непередбачуваності погоди, або туризм, який крім іншого стикається з проблемою підвищення рівня світового океану. Таким чином, найменш привілейовані верстви населення виявляються більш уразливими перед обличчям кризи.

Які трансформації вкрай необхідні вже сьогодні?

Щоб краще уявити масштаби цього завдання, необхідно докладніше розглянути різні галузі і заходи, які повинні бути прийняті в кожній з них:

1. В електроенергетиці доведеться замінити теплоелектростанції, що працюють на викопному паливі, – на електростанції, що використовують відновлювану енергію сонця, вітру, біомаси та води. 

Оскільки успіх переходу до зеленої енергетики буде в значній мірі залежати від створення розподіленої енергомережі, буде потрібно велика модернізація всіх ліній електропередачі, включаючи впровадження цифрових технологій, щоб зробити цей процес «розумним» і регулювати роботу енергосистем виходячи з поточного попиту на електрику. Основою такої системи електропостачання буде розподілена мережа зберігання запасів енергії за допомогою різних технологій. Це забезпечить надійність постачання навіть в періоди, коли сонця і вітру менше. 
Коли пропозиція перевищує попит, одним із способів збереження надлишкової електроенергії є виробництво водню за допомогою поновлюваних джерел. Також можна використовувати акумуляторні батареї та насосні гідроакумулюючі електростанції. При децентралізованій генерації відновлюваної енергії виробництво водню буде розташовуватися прямо поблизу вітрових електростанцій. Це допоможе створити нові робочі місця в регіонах, налагодити нові ланцюжки поставок і виробничі мережі. 

2. Вуглецевоємні процеси в промисловості доведеться замінити альтернативами без викидів CO2. Це відноситься як до промислового енергоспоживання, так і до хімічних процесів виробництва вуглецевоємної продукції. У багатьох випадках нові технологічні рішення вже існують, і ми, швидше за все, побачимо появу нових промислових секторів. 

Однак нові технології сьогодні знаходяться на початковому етапі розвитку і зажадають подальших досліджень і пілотних проектів для виведення на промисловий рівень. Так, наприклад, останнім часом велика увага приділяється застосуванню екологічно чистого водню. Його можна використовувати в багатьох енергоємних промислових процесах, де раніше можна було обійтися без викопних видів палива, що приводили до великих емісій CO2: наприклад, замість вугілля в сталеливарному виробництві. 

3. Транспортний сектор потребує значних інвестицій для забезпечення гнучкості («мультимодальних») всіх систем. Зокрема, необхідно буде розвивати і робити більш екологічним громадський транспорт, розширювати короткострокову оренду транспортних засобів, а також забезпечити взаємопов’язаність різних видів мобільності і використання цифрових технологій в цій сфері. В результаті люди стануть ще більш мобільними, ніж сьогодні, і необхідність володіння власним автомобілем буде знижуватися. 

Розвиток громадського транспорту має на увазі розширення міжміського залізничного сполучення, а також – муніципальних транспортних мереж. Що стосується автотранспорту, доведеться замінити транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння на автомобілі з нульовим викидом шкідливих речовин, які використовують, наприклад, електроенергію або водень як вторинної джерела енергії. 

4. Про це часто забувають, але дуже важливим є сектор опалення та охолодження, що охоплює будь-які системи обігріву і вентиляції житлових будинків і громадських будівель, а також технології приготування їжі. Потенціал для скорочення викидів вуглекислого газу тут дуже великий. 

Для цього необхідна подвійна стратегія: підвищення енергоефективності та конверсія відновлюваної енергії. Процеси вентиляції та опалення приміщень, а також приготування їжі, звичайно, збережуться, але будуть вимагати менше енергії, і виключно з відновлюваних джерел, без шкідливих емісій. Для цього спочатку необхідно провести модернізацію вже існуючих, наприклад, поліпшивши їх теплоізоляцію. Потім потрібно буде замінити традиційні системи опалення, що працюють на вугіллі, нафті або газі, на нові енергосистеми без шкідливих емісій, наприклад, сонячні нагрівачі, теплові насоси на базі зеленої електроенергії, районні тепломережі на основі відновлюваних джерел. Крім того, буде потрібно підвищити енергоефективність на стадії архітектурних проектів, наприклад, за рахунок ретельного планування вікон і циркуляції повітря. 

5. Нарешті, необхідно згадати сільське господарство. Це найбільше джерело метану та азоту – парникових газів, які завдають нашого клімату набагато більшої шкоди, ніж двоокис вуглецю. Хоча часто говорять, що сільськогосподарський сектор декарбонізувати важко, але все-таки це можливо, якщо нам вдасться змінити спосіб виробництва і збуту сільськогосподарської продукції. 

Більше про інструменти та перспективи декарбонізації – 21 та 22 жовтня на Національний ECOBUSINESS FORUM-2021 «ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА: як досягти балансу»

Прес-служба ПАЕУ


 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *