Як всім операторам установок, які є учасниками МЗВ, відзвітувати вчасно і чому без вини винні промислові підприємства заплатять штрафи?

Завершено перший рік дії  Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів».

31 березня 2022 року – крайній термін, коли всі оператори установок, які є учасниками МЗВ, мають відзвітувати про свої викиди парникових газів та надати  звіти про викиди та верифікаційні звіти, розмістивши їх в Єдиному реєстрі Міндовкілля.

Сумлінні оператори, відповідно до вимог законодавства, розробили плани моніторингу та розпочали моніторинг з 1 січня 2021 року, розробили за підсумками року звіти про викиди  та готові передали їх на верифікацію.

Відкриваємо реєстр акредитованих органів з оцінки відповідності на сайті Національного агентства з акредитації України, знаходимо реєстр верифікаторів… а там їх аж… ОДИН!

Що не так?

НААУ відзвітувало про те, що вчасно розробило необхідну процедуру для акредитації верифікаторів.

Але ж вона так розтягнута у часі, що у майбутніх верифікаторів його стільки просто немає.

Авжеж, розуміючи важливість не втратити перший рік моніторингу та все ж таки отримати верифіковані дані про викиди парникових газів від українських  установок вже в квітні 2022 року, НААУ могло би здійснювати акредитацію швидше, ніж в максимально передбачені терміни, але не квапиться і, здається, навіть не ставить такої мети.

Хоча Ярослав Пицик,  перший заступник директора з акредитації НААУ, завіряє, що «розуміє важливість наявності акредитованих верифікаторів на ринку надання послуг в системі МЗВ та вживає всіх заходів для забезпечення своєчасності процесу їх акредитації», «заходи вживають, процеси йдуть», – результату нема.

На ринку у тисячу установок (читати – верифікацій) панує один акредитований верифікатор (Науково-дослідний центр «КТФ»).

Ми не знайшли жодних слідів діяльності цього центру в сфері екологічного консалтингу.

Також не змогли знайти дані про його кадровий потенціал. Може там все і добре. Але дуже поганий факт в тому, що КТФ – монополіст і ціни на верифікацію тримає монополії: у 2-4 рази вище, ніж ціни його можливих конкурентів.

Ми в ПАЕУ добре знаємо і орієнтуємось в переліку тих, хто точно готовий до верифікаційної  діяльності.

Протягом багатьох років ми перетинались з ними і в рамках заходів проєкту світового банку «Партнерство заради ринкової готовності в Україні (PMR), на різноманітних курсах підвищення кваліфікації. З деякими з них співпрацювали при розробці та впровадженні системи моніторингу. Ми знаємо їх кадровий потенціал. Ми потребуємо їхнього фаху при оцінці того, що зроблено. 

Невже хтось цього не хоче? Невже це історія про корупцію? Дуже не хочеться в це вірити.

Ну а поки, перший верифікаційний сезон дуже близький до того, щоб бути зірваним.

Як результат, ані держава, ані бізнес не досягнуть своєї мети.

А це той нечастий випадок, коли бізнес має спільну із державою мету.

І Міндовкілля, і великий бізнес очікуть верифіковані дані про викиди парникових газів в квітні 2022 року, які так необхідні для моделювання майбутньої системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, впровадження якої є євроінтеграційним завданням Уряду України.

Отже, таке положення з акредитованими верифікаторами знову відкидає нас на рік назад. Без вини винні промислові підприємства заплатять штрафи.

Підготовано Владиславом Антиповим, віце-президентом ПАЕУ з екотрансформації економіки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.